 
|
Теребовля
Райцентр на р. Гнізна, в 32 км на південь від Тернополя. Дзвінкі кришталеві обертони назви міста - додатковий стимул відвідати затишне поселення у центрі Тернопілля. До речі, стара, польська, назва міста “Трембовля” дотепер збереглася в назві залізничної зупинки.
Місто вперше згадане в Іпатієвському літописі під 1097 р., а наприкінці ХІ ст. місто було центром удільного князівства, до якого входили землі південно-східної Галичини, Буковини та Поділля. Місто згадується у 1341 р. у переліку міст, захоплених Казимиром ІІІ, королем польським. Після спорудження 1366 р. замку Теребовля, загарбана Польщею, ввійшла в склад її прикордонних укріплень. (Хоча деякі польські історики стверджують, що первісна фортеця у місті була вже в літописному 1097 році) Магдебурзьке право місто отримало одним з перших в Галичині: в 1389. У 1415-1420 рр. Король Ягайло нагороджує свого слугу Бартоша з Теребовлі за вірну службу грамотою, якою дозволяється закласти нове місто з другого боку Гнізди із звільненням поселенців на 8 років від чинів та всіляких робіт. Саме з цього часу місто почали ділити на дві частини: стару - під замком, та нову – за рікою, сполучені між собою мостом. Уродженець недалекого Гусятина, легендарний Северин Наливайко з великим загоном козаків у липні 1594 р. вступив до Теребовлі та оволодів фортецею. До речі, населення уродженцю Гусятина жодного опору не чинило. Ці події детально описані в Теребовлянських Бродських книгах, які зберігаються у Львові. Місто - як Старе, так і Нове - було оточене валами і парканом, мало 3 брами: Зеленецьку, Галицьку і Львівську. Зберігся опис раптового захоплення і спалення міста і замку татарами 9 травня 1687 р., після чого замок уже ніколи не піднявся., а після 1699 р. взагалі втратив своє оборонне значення.
|
|
  
  
|
